Ліля
Мене зовуть Ліля, я двічі була заміжня, з першим чоловіком розсталися 10 років тому. Я була одна з двома дітьми. Щоб було легше переносити вечори, почала пити. Спочатку потрошки, потім перестала помічати, скільки п’ю. Тривало це два роки, поки моя мама не приїхала та не забрала дітей.
Я була впевнена, що зможу зупинитися, що все під контролем. Але тільки коли мене швидка забрала з вулиці, зрозуміла – що прийшов кінець. Я пробула в лікарні десь тиждень та повернулася додому. І тільки зараз побачила, на що перетворилося моє життя.
Знайшла центр з лікування алкоголізму, тому що дуже хотіла до дітей. Мої батьки, велика їм подяка, погодилися допомогти. Зібрали гроші та я пішла в клініку.
Я дуже вдячна психологу, який допоміг зрозуміти, що в цьому житті я роблю не для себе та не за ради своїх дітей. Я стала іншою людиною, зараз я повністю контролюю себе. Мої діти вже рік зі мною. І це велике щастя, а не горілка, та запивання своєї самотності.
А кохання я знайшла. Вже зараз, в тверезому житті. Дуже вдячна батькам, та лікарям за допомогу.
Лютий Крінж
Підписую свій відгук тим ім’ям, під яким мене знають ті, з ким вживав. Звертаюсь до вас, щоб ви могли відкрити очі, та побачити, що ви зробили зі своїм життя. Я був такий же. Я нічого не хотів бачити і розуміти.
Лютий я не просто так. Під дією наркотиків, я міг зробити що завгодно. Я бився зі всіма, я скоював крадіжки, щоб знайти гроші на наркоту. Я можу зізнатися в цьому зараз. Моя лють захищала мене від того, що я був слабкий. Здавалося, що наркотики можуть мене зробити сильним. Не можуть.
Сильний я стаю зараз. Я вже 9 місяців на лікуванні. Я зрозумів багато про себе, і зараз можу про себе дбати. Самостійно. Ніхто не винен в моїй слабкості, ніхто не повинен був давати мені гроші та їжу. Я все зможу заробити сам. Я більше не слабкий, бо зміг подолати наркозалежність. Так, мені ще доведеться пройти багато, але я можу контролювати себе.
Якщо ви думаєте, що наркота – це вихід, то це не так. Наркота – це смерть. І найближчім часом. Це неволя. А я знаю, ви прагнете свободи. Ви просто поки не розумієте, як її отримати. Ідіть сюди, в клініку ХЕЛП. Тут є реальна допомога.
Станіслав, алкоголік
Я прийшов до лікування алкоголізму через 7 років важких запоїв. До цього мене підштовхнула смерть батька від горілки. На той час, коли я його знайшов в хаті вже холодного, я був декілька днів п’яний. Стало так страшно, що після похорон вирішив звернутися до лікаря. Мене прокапали, але відправили до центру, сказали, що тут є допомога.
Перший місяць мені було дуже важко. Але психолог допоміг мені пройти всі свої оті внутрішні негаразди. Я гадав, що горів в аду, так пекло в серці. Боляче дивитися на те, що накоїв, до чого довів маму. Дружини, на щастя, в мене немає поки що. Але вона буде, і діти будуть. Я можу себе контролювати, я знаю, що ніхто мені нічого не винен, і все, що я роблю в своєму житті, я за це відповідаю сам.
Валерій, 34 роки
Три роки тому я звернувся до центру ХЕЛП. Я алкоголік, стаж більше 10 років. Я не згадаю, коли почав пити, але запої почалися десь років 7 тому. Я не міг впоратися сам. Тричі мене виводили з запою вдома. Я гадав, що після того, як почувався погано, я більше ніколи не вживатиму. Але мене вистачало десь на півроку, потім на три місяці. Хотілося випити, я гадав, що раз я так довго утримувався, то зможу все контролювати. Але знов входив в запій.
Сюди звернувся тому, що мене привів мій кум. До чого я прийшов. Зараз я не вживаю алкоголь, хоча іноді зриває кришу і дуже хочеться ковтнути хоча б пива. Я телефоную моєму наставнику, ми розмовляємо. Можу приїхати сюди. Поговорити з психологом.
Лікування не важке фізично. Але те, що стосується моральної сторони, то доведеться визнати не тільки помилки, а й все, що накоїв за ці роки. Дуже багато сорому, з ним потрібно впоратися.
Як допомагають кинути пити? За час лікування ти майже стаєш психологом. Вчишся розуміти та виконувати не тільки свої бажання, але й бачити страждання інших, допомагати їм. Ще займаєшся спортом, дотримуєшся режиму дня. І вчишся жити без горілки.
До речі, спорт дуже допомагає. Поки тренуєшся на тренажері, розумі мов відмикається. Рахуєш підходи, слідкуєш за диханням а не помічаєш, як дурні думки відїходять.
Сергій Безрук
Нічого не допомагає, крім того, що пройдеш лікування в центрі. І це не місяць, це більше. Ніякі капельки, таблетки, настоянки – все це зайве. Тільки якщо сам вирішиш, то тоді все вийде.
На початку важко завжди, але варто три місяці витримати, далі все буде добре. Я алкоголік, я це розумію. Але я можу володіти собою зараз, я тверезий вже рік. Єдине, що довелося зробити – поїхати з села, де я жив. Бо там те болото, яке знов затягує.
Анастасія
Звернулася за допомогою для лікування свого чоловіка. Пив дуже багато, в сп’янінні бив мене та дитину. Потім, коли був тверезий, вибачався і тримався аж до року. Але потім все починалося знову.
Зараз вже три роки мій чоловік не п’є, життя налагодилося. З ним все добре. Але я хочу сказати про себе, бо мені допомога була вкрай потрібна. Я зрозуміла, що неможна виправдовувати пияцтво. І що це захворювання. А ще я зрозуміла, як себе поводити з чоловіком, щоб він кинув пити.
Я хочу звернутися до жінок, чиї чоловіки вживають самогон або горілку. Не буде толку від того, що ви їх вмовляєте. Мій пішов лікуватися тільки після того, як я речі зібрала. Я не кажу всім – кидайте чоловіка. Ні. Я кажу – знайдіть свій шлях, не дозволяйте з себе робити ганчірку, досить його витягати з ганделиків. Спочатку зробіть щось для себе, а потім він буде думати, що робити йому.
Я вдячна нашому психологу, який допоміг мені зрозуміти все це. І я дуже довго не хотіла це прийняти та зрозуміти, що я співзалежна. Я ж не пила з чоловіком, я намагалася зробити все, щоб він кинув. Навіть, капала в горілку настоянку. Але це не допомогло. Не витрачайте свій час. Єдине лікування, то медичне. Нічого не вийде інакше. Тримайтеся.
Влад
Я три рази кодувався від алкоголю, потім зривався. Все це нічого не давало. Але кинути хотів. Центр порадив товариш з роботи. Звернувся раз, потім щось стало на заваді. Лікуватися потрібно було не менше місяця, я вирішив, що то задовго.
Знов пішов в запій, та попав в реанімацію через ДТП. Тоді зрозумів – не кину сам, одного разу до дому не дістануся.
Лікують тут не ліками, а розмовами. Спочатку думав, що це нічого не дасть. Потім зрозумів, що вже на при кінці місяця я почуваюся по-іншому. Навчився пробачати, не дуже реагувати на тих, що зачіпають.
Я раз на рік зараз прихожу сюди, лікувався три місяці, потім заходив раз на місяць. Зараз зі мною все добре, чого і вам бажаю. Не можна жити і пити. Можна тільки або жити в тверезості, або пити і померти швидко.
Солі. Наталя
Вживати солі почала випадково, була вечірка. Мені щось дали таке, від чого я такий кайф отримала, що ніколи в житті такого не було. Кажуть був секс, але я не згадаю. Хотілося тільки одне – повторити цей досвід.
Мати мене забирала з якихось хат, але я відбивалася. Закривали в хаті, не давали гроші, я покинула інститут. Зараз я згадую, що тоді кричала мамці, як я всіх ненавиджу, що вони спаскудили моє життя. І від цього соромно так, що аж кішки шкребуть.
Я намагаюся виправити все, що накоїла, я завжди була проти наркотиків, як так трапилося, що я з ними познайомилася, я не розумію. Але зараз все добре, якщо так можна казати. Я хочу, щоб всі розуміли – сіль вживається один раз, і ти вже без допомоги не кинеш. Я ще не бачила того, хто кинув.
На жаль, в мене ніколи не буде дітей, і то наслідки вживання та того, що я накоїла під наркотиками. Але я гадаю, що зможу змінити світ на найкраще. Можливо, всиновлю дитину, та дам ту любов, яку зможу. Та розповім про наркотики, щоб ця доля їх не спіткала.
Василь
Спочатку була травка, потім, десь за рік, вже були наркотики в кальяні. Потім перший укол. Я точно знав, що я не наркоман, бо в мене не було ломки. Я вважав, що кинути можу в будь який час, бо це моя воля.
А потім ломка, така, що думав здохну. Так три роки, поки зовсім не стало погано. Я вже не міг вену знайти. Не буду казати, хто допоміг мені звернутися сюди, але я вдячний, я живу. І ще згадую, як я збирався збігати, і як зі мною розмовляли. Я скажу, стільки витримки в цих людей, я ще ніколи не бачив таких. Я вдячний всім, залишаюся поки що тут, працюю віддалено, так можна. Веду свій блог про те, як став наркоманом. Це допомагає мені пройти особисту психотерапію, та можливо, комусь допоможе не вживати.
Немає іншого шляху, перевірено на собі. Тільки визнавши залежність можна працювати та побороти її.
Ігор
Мені 21 рік, звуть Ігор, і я – наркоман. Я не буду розповідати чому почав вживати. Я скажу, як я з цього виходив. Мене сюди привезли на детоксикацію. Декілька разів я намагався збігати, і мене ніхто не тримав. Але щось зупиняло. Я ненавидів всіх, а їх розмови в колі здавалися смішними. До того часу, як не почув майже свою історію.
Тут були діти багатих батьків, які бісилися з жиру. Від таких на вулиці в мене було багато проблем. Але тут вони були зовсім інші. Я почав звикати тільки на третій місяць. І став розуміти, що можна жити в чистоті, тверезому та без цигарок, навіть. І я зможу сам зробити життя таким, як я хочу.
Я ще залишаюся в центрі, завдяки тим, хто вирішив мене спасти. Мені страшно повертатися в світ. Але психолог каже, що я зможу це зробити. Подивимось. Є життя без наркоти, я це знаю. Якщо ви на вулиці – звертайтеся до ХЕЛП. Допомога існує і вона дієва.
Руслан
Коли ти все життя бухаєш, то не розумієш як без цього бути. А потім дивишся на своє життя, і нічого згадати крім бухла не можеш. Я лікувався, проходив якісь курси, мене виводили з запою. Все було марно. Від кодування я відмовився сам, бо бачив хлопа, який від горілки ледь коні не двинув після кодування.
Чому я не хотів? Бо було дуже страшно, що ніколи більше не відчуєш задоволення. А в житті я задоволення не бачив.
В Центрі мені допомогли побачити, що є життя без алкоголю, що можна знайти радість, займатися спортом, та бути дорослою людиною. Бо я тільки думав, що якщо мені 32, то я дорослий. Дорослий – то відповідальність за себе та свої дії.
Спорт – можна отримати задоволення від нього. Навколо є запахи, яких я не відчував з дитинства, а весна має інший колір. Можна жити та любити жінку, і можна позбутися проблем з ерекцією, якщо ти тверезий. Для чоловіка це важливо. Я не роблю пропаганду лікуванню, то ваша справа. Хочете – живіть, не хочете – пийте. Бо що не схочете, то немає за що чіплятися в житті.
Валік
Коли почав лікуватися, зрозумів, що сам у всьому винен. Я пробачив батька, за те, що він пив, але забрав від нього матір, хоча вона не хотіла його кидати. І батько також почав лікуватися. Поки тобою хтось опікується, ти можеш собі дозволити пити та коїти що захочеш. Коли ти розумієш, що допомоги не буде, ніде взяти гроші на пияцтво, то починаєш думати.
Я подивився на світ зовні, бачив, що всередині, більше туди не хочу. Все буде, якщо мати для чого жити.
Ларсон
Я гадав, що мені будуть втирати про те, що наркотики – це погано, що потрібно кинути та забути про них. І ще про те, як я руйную своє життя. А сталося зовсім інше. По-перше, в мене нічого не боліло. В мене не було ломки, яку я відчував останні роки.
По-друге, зі мною спілкувалися ввічливо та з повагою. Я навіть не зрозумів одразу, що до мене звертаються. І найголовніше, ніхто не вчив мене жити, ніхто не тримав насильно, просто сказали – хочеш бути, будь. Не хочеш – можеш йти. Я зрозумів, що краще я буду тут, ніж на вулиці.
Я вперше нормально поїв за майже рік, і відчув себе людиною. Я не скажу, що було завжди добре. Мені кортіло вжити, в мене свербіли вени. Але мені допомогли. І психолог, нормальна людина. Спочатку про дитинство питав, потім про мати і вітчима. А потім я зрозумів, звідки з’явилося бажання все покинути і забутися в наркоті. Зараз я народжуюсь. Я нікуди не пішов, я працюю над собою. Я хочу жити.
Аня
Я хочу сказати всім, хто зараз гадає, що наркотики зроблять життя кращим. Не зроблять. Вас будуть зневажати, обходити боком, на вас будуть плювати. Бо ви навіть не третій сорт. Я через все пройшла. Я все це знаю.
Колись я стану мамою, і буду чесно казати дітям про те, що зі мною зробив кокаїн. Я не хочу такої долі для моїх дітей. Якщо ви задумались про це, дивлячись на акторів – подивіться, як скінчилося їхнє життя. А вони могли собі допомогти, бо гроші мали. Ви зможете витягти себе з залежності? Спитайте перед тим, як вижити першу дозу. Бо з неї все не починається, а закінчується. Закінчується справжнє життя.