Алкоголізм — це складне захворювання, яке впливає не лише на фізичне здоров’я, а й на психіку, соціальні зв’язки та якість життя загалом. Коли людина не може самостійно відмовитися від спиртного, рідні часто шукають радикальні способи. Один із найвідоміших серед них — “зашитися від алкоголізму”. Та що ж насправді криється за цим терміном? Чи працює він і які ризики має?
Що таке “зашитися” — простими словами
У побуті “зашитися” означає використати медичний метод, який зробить вживання алкоголю фізично неможливим або дуже небезпечним. Йдеться переважно про введення в організм препарату (найчастіше підшкірно або внутрішньом’язово), що блокує розщеплення алкоголю або викликає різку негативну реакцію при його вживанні. Такий метод відомий ще як імплантація чи “підшивка” препарату.
Найпоширеніші способи “зашитися”
Найвідоміші методи включають:
- Імплантація препарату (наприклад, “Еспераль”, “Торпедо”) — таблетка або капсула вводиться під шкіру. При вживанні алкоголю викликає сильну інтоксикацію: нудоту, головний біль, серцебиття.
- Ін’єкції — внутрішньом’язові або внутрішньовенні уколи, що діють аналогічно імплантату, але мають обмежений строк дії (від 1 до 12 місяців).
- Препарати для прийому всередину — менш радикальні, але потребують самодисципліни, бо пацієнт повинен самостійно щодня приймати ліки.
Наскільки ефективне “зашивання”
Ефективність “зашивання” (медичної блокади алкоголю) — тема, яка викликає багато суперечок. Для когось це дієвий метод, що допомагає втриматися від вживання спиртного протягом місяців або навіть років. Для інших — лише тимчасова перепона, яка не вирішує глибинних причин залежності. Щоб зрозуміти, наскільки цей метод справді ефективний, варто розглянути кілька важливих аспектів.
Що працює на користь “зашивання”
- Фізичне стримування через страх наслідків
Препарати, які застосовують під час зашивання (найчастіше дисульфірам або його аналоги), викликають сильну реакцію організму при вживанні алкоголю: сильне серцебиття, задуха, жар, блювота, паніка. Це формує у людини страх перед вживанням і допомагає “втримати себе” у перші критичні місяці після відмови від спиртного. - Чіткий часовий період утримання
Оскільки дія препарату обмежена в часі (зазвичай від 3 до 12 місяців), пацієнт має можливість «пережити» найбільш небезпечний період рецидиву та адаптуватися до нового способу життя без алкоголю. - Мотивація: “Я не можу, бо зашитий”
Для деяких людей психологічно важливо мати зовнішню “заборону”. Це дозволяє відмовлятися від алкоголю в компаніях або при спокусах, посилаючись на медичну причину.
Що обмежує ефективність
- Відсутність внутрішньої мотивації
Якщо людина погодилася на зашивання під тиском родини або без глибокого розуміння проблеми, ефект буде короткотривалим. По завершенню дії препарату часто відбувається зрив. - Оминання методу
Деякі пацієнти ризикують і все ж вживають алкоголь, сподіваючись на «пронесе». Інші просто припиняють пити лише формально, чекаючи закінчення терміну дії “зашивки”. - Відсутність комплексного лікування
Саме по собі “зашивання” не лікує психологічну, емоційну чи соціальну сторону алкоголізму. Без психотерапії, підтримки та зміни способу життя — рецидив практично гарантований.
Що кажуть дослідження та практика
- У середньому, ефективність “зашивання” без додаткової психотерапії — близько 20–30%. Тобто лише кожен третій пацієнт утримується від вживання протягом року.
- У поєднанні з психологічною підтримкою, групами тверезості та соціальною реабілітацією — ефективність може зрости до 50–60%.
- Найкращі результати демонструють ті, хто добровільно пройшов зашивання, визнає свою залежність і працює з фахівцями над її подоланням.
Можливі наслідки та ризики
При порушенні умов лікування (вживанні алкоголю після підшивки) можливі серйозні ускладнення: отруєння, судоми, зупинка дихання, навіть смерть. Окрім того, препарати мають побічні дії — алергічні реакції, печінкові проблеми, гормональні збої. Тому зашиватися можна лише після консультації з лікарем.
Кому підходить, а кому ні
Метод підходить:
- людям, які усвідомлюють проблему;
- тим, хто вже має досвід тверезості, але боїться зриву;
- за відсутності протипоказань за станом здоров’я.
Не підходить:
- при хронічних захворюваннях печінки, нирок, серця;
- при психічних розладах;
- без згоди пацієнта.
Альтернативи “зашиванню”
“Зашивання” — лише один із багатьох методів боротьби з алкогольною залежністю. Хоча він може бути ефективним у певних випадках, існує чимало альтернатив, які не потребують медикаментозного втручання або базуються на інших підходах. Ці методи можуть бути менш травматичними, мати менше побічних ефектів і більше відповідати індивідуальним потребам людини. Розглянемо основні альтернативи.
1. Психотерапія
Психолог працює з причинами залежності, допомагає змінити мислення й поведінку. Популярні методи — когнітивно-поведінкова терапія, мотиваційне інтерв’ювання.
2. Групи підтримки
Анонімні алкоголіки та інші групи взаємодопомоги дають моральну підтримку, дозволяють поділитися досвідом і не почуватися самотнім.
3. Медикаментозне лікування
Є препарати, що зменшують тягу до алкоголю (напр., налтрексон, акампросат) без фізичного блокування спиртного, як при “зашиванні”.
4. Реабілітаційні центри
Програми з медичним наглядом, психотерапією, підтримкою та навчанням тверезого життя.
5. Зміна способу життя
Нові звички, спорт, робота над стресостійкістю та формування здорового оточення допомагають закріпити тверезість.
6. Духовна підтримка
Віра, участь у спільнотах, духовне наставництво допомагають знайти внутрішню опору та мотивацію.
Практичний психолог, сертифікований спеціаліст із хімічної залежності, член Української Асоціації Транзактного Аналізу (УАТА). Досвід роботи із залежними понад 10 років.